Зміни до програм

Домашні завдання

•У 1-му класі домашні завдання не задаються.

•У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували:

•у 2-му класі –   45 хвилин;

• у 3-му класі – 1 години 10 хвилин;

•4-му класі – 1 години    30 хвилин.

•Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.

•Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.

Загальні зміни в початковій школі

•знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення  та регіональні особливості;

•знято дублювання змісту

•здійснено перерозподіл тем між класами з метою приведення процесу навчання у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження;

•уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників, її наближено до вікових особливостей молодших школярів.

Зміни у програмах мистецького циклу:

•Вилучено складну термінологію

•Вилучено декілька підтем в ММ

•Вилучено застарілий репертуар та репертуар, що дублюється в основній школі

•Знято погодинну розбивку в темах  ОМ

•Дещо доповнено новим репертуаром

•Доповнено сучасними новими поняттями

•Доповнено новими техніками ОМ

Навчальна програма «Мистецтво» 

•зазнала незначних змін, до переліку синтетичних мистецтв додано «цирк», в «Орієнтовні твори для сприймання теми» - «Картини місцевих художників» та «Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ (художні техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.

•в перелік синтетичних мистецтв добавлено «цирк»

•взаємозв’язки із синтетичними мистецтвами (хореографія, театр, кіно, цирк)

•добавлено в перелік художні технік: роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.

•2 клас добавлено поняття «хенд-мейд»

«Музичне мистецтво»

•оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту або складних для сприйняття учнями цього віку.

•Наданням вчителеві/вчительці більше можливостей для вибору репертуару  - 50% музичного матеріалу вчитель/вчителька може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи, підготовленості та запитів учнів тощо. Введено пункт «Орієнтовний матеріал для…» замість «Основний матеріал для….».

•Теми, що вилучені -1 клас

•Тема 1. Про що розповідає музика

•Д.Кабалевський. «Кавалерійська». Б.Фільц. «Забута лялька»; Г.Сасько. «Джерельце», «Синички». В.Косенко. «Дощик»;
Р.Шуман «Дід Мороз». Д.Кабалевський. «Перший клас»;
Б.Фільц. «Облітав журавель» (одноголосно); А.Філіпенко. «На місточку»;
В. Косенко «Дощик».

•Тема 2. Музика навколо нас

•Д.Кабалевський. «Сурма і барабан».

•Теми, що вилучені - 2 клас

•Тема 1. Типи музики – Термін симфонічний оркестр. Репертуар: М.Блантер. «Футбольний марш»; П.Чайковський. «Танець із кубками» з балету «Лебедине озеро». В.Д.Кабалевський. «Пісня про школу». «Три матусі».

•Тема 2. Виражальне та зображальне в музиці Д.Кабалевський. «Три подружки», «Клоуни»; С.Майкапар. «Роздуми»; П.Чайковський. «Хвороба ляльки», «Нова лялька»;
С.Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петя і вовк». В.Шаїнський. «Гра»;
Б.Савельєв. «Якщо добрий ти»; А.Філіпенко. «Кришталева зимонька». В.Шаїнський. «Гра»;
Б.Савельєв. «Якщо добрий ти»; А.Філіпенко. «Кришталева зимонька». «Біла квочка»,
«Веселі гуси»;М. Ведмедеря. «Танцювали зайчики».

•Теми, що вилучені - 2 клас

•Тема 3. Основні музичні жанри Підтема- знайомство з музичними жанрами опери, балету, симфонії, концерту за допомогою пісні, танцю і маршу. Народна пісня у творах композиторів-класиків;фрагмент із балету «Лебедине озеро». Термін –симфонія.

•Репертуар:П.Чайковський. Друга симфонія (фрагмент); невідомий автор першої половини ХІХ ст. «Симфонія» (козачок);
М.Коваль. Сцена з другої дії опери «Вовк і семеро козенят»; Четверта симфонія (фінал);
П.Чайковський. «Вальс квітів», «Іспанський танець»;
Ж.Бізе. Увертюра, хор хлопчиків із опери «Кармен». К.М’ясков. «Зимонька»;
«А ми просо сіяли»; О.Янушкевич;
М. Лисенко. «Пісня Лисички», «Пісня Кози», хор «Ходім, братці, воювати» з опери «Коза-дереза». Р.Паулс. «Алфавіт»;
Українська народна пісня «Журавель».

•Тема 4. Мова музики С.Майкапар. «Музична шкатулочка», «Луна в горах»; І.Арсєєв. «Крокодил і Чебурашка». Д.Кабалевський. «Монтер»;
І.Дунаєвський. Марш із кінофільму «Веселі хлоп’ята». О.Пахмутова. «Добра казка»; Г.Сорокопуд. «Свято Перемоги».

•Теми, що вилучені - 3 клас

•Тема 1. Основні властивості музики: пісенність, танцювальність, маршовість Репертуар:Невідомий автор першої половини ХІХ ст. Симфонія (козачок). А.Островський. «Хай завжди буде сонце». «Ляльки танцюють». Тема 2. Інтонація Підтема Зображальні та виражальні інтонації. Поєднання зображальних і виражальних інтонацій. Мелодія як інтонаційно-смислова побудова.
Інтонаційна виразність виконання музики. Роль інтонації в пісні-грі. Виражальна інтонація, зображальна інтонація. Репертуар:Д. Кабалевський. «Хто чергові?». Тема 3. Розвиток музики С. Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петя і Вовк»;
Д.Кабалевський. «Три варіанти маршу». Тема 4. Музична формаО.Пахмутова. «Прохання»;
І.Дунаєвський. Увертюра до к/ф «Діти капітана Гранта». О.Александров «Священна війна»; В.Бєлий. «Орлятко»;
О.Пахмутова. «На вулиці Миру». «Бігла кізка топитися».

•Теми, що вилучені - 4 клас

•Репертуар:М. Калачевський. «Українська симфонія» (І ч.); Ж.Колодуб. «Троїсті музики»; Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія». Л. Ревуцький. Друга симфонія (ІІ і ІІІ ч.). М.Калачевський «Українська симфонія» (ІІ ч.); Симфонія невідомого автора початку ХІХ століття (фінал).

•Тема 2. Музика єднає світ Підтема Спорідненість музики слов’янських народів. Спільні властивості українських і російських протяжних ліричних пісень: наспівність, широке розгортання мелодії, розспівування складів, підголоскове багатоголосся, відносно вільний рух голосів. Як основа музичного мистецтва слов’янських народів. Спорідненість музики слов’янських народів.
Спільні властивості українських і російських протяжних ліричних пісень. Спільні й відмінні риси в танцювальній музиці слов’янських народів Репертуар: Б.Савельєв. «Із чого складається світ?», «Справжній друг»; Російська народна пісня «У полі береза стояла»;
С.Соснин. «Сонячні краплини»; Р.Паулс. «Золоте весілля»;
В.Шаїнський. «Чого вчать у школі»; Російські народні пісні «Со вьюном я хожу», «Светит месяц»; білоруський народний танець «Бульба»; білоруська народна пісня «Савка і Гришка»; грузинський танець «Лезгінка»; узбецька народна пісня-танець «Мавригі»; українські народні пісні «Янчику-білоданчику», «Прийшла весна з квітами», «Ой весна, весна, та й весняночка».

Методичні рекомендації на 2016-2017 н.р.

Предмети художньо-естетичного циклу

Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані не тільки на естетичне виховання учнів, а завдяки впливу на емоційно-чуттєву сферу через образний зміст творів мистецтва вони здатні ефективно впливати на   формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.

У 2016/2017 навчальному році вивчення предметів художньо-естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами:

у 5 – 8 класах за навчальною програмою «Мистецтво. 5 – 9 класи». Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;

у 9 класі – за програмою «Художня культура. 9 клас». – К.: Ірпінь: Перун, 2005;

у 10 – 11-х класах – за програмами «Художня культура» рівню стандарту, академічного та профільного рівнів.

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

Навчальна програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» та інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. У 5–му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва, у 6–му класі – палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв, у 7–му класі – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні опановуватимуть стилі та напрями мистецтва.

Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програми предмети художньо-естетичного циклу: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, інтегровані курси «Мистецтво» та «Художня культура» мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного та образотворчого мистецтва, художньої культури).

Упродовж навчання у 8 класі, відповідно до навчальної програми учні загальноосвітніх навчальних закладів опановуватимуть особливості стилів і напрямів мистецтва минулого (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс (І семестр); бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм (ІІ семестр), у процесі чого засобами різних видів мистецтва розкриватиметься тема року.

Особливістю навчальної програми є варіативність художнього  змісту: кожен учитель може творчо ставитися до змісту, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні та інші види завдань для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

У 5 – 7 класах пріоритетними є різноманітні форми практичної діяльності учнів, у процесі чого відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо.

У 8 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, насамперед, у музичній та художній діяльності, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі чи малюванні, конструюванні тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою, а саме:

наприкінці 8 класу учень виявляє здатність:

•        інтерпретувати зміст творів  мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту;

•        розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох;

•        застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності;

•        висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах,  виконувати проекти з мистецтва;

•        здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали».

Саме тому важливо не перетворити курс «Мистецтво» у 8 класі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Для цього навчальною програмою передбачено виконання учнями практичних завдань, зокрема пошукового (мистецькі проекти) та творчого (виконання живописних та графічних композицій, театралізацій тощо) характеру.

Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів і прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидових мистецьких паралелей, аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва, насамперед музичного і образотворчого. Також на уроках доцільно застосовувати інтерактивні, проблемно-евристичні, комп’ютерні технології; стимулювати пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу, рекомендована МОН, зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.

Відбулося секційне засідання РМО вчителів художньо-естетичного циклу

30 серпня 2016 року відбулося секційне засідання РМО вчителів художньо-естетичного циклу, на якому було проаналізовано роботу за минулий, 2015-2016 навчальний рік та обговорено план роботи на 2016-2017 н.р. Ключовим було питання "Зміни до програм  та методичні рекомендацї, щодо викладання"

.